Політична економія


Кардинальна корисність – вимірність корисності числом

· Тактична корисність – корисність сьогомоментна. Вона вимірюється жертвою, на яку здатна особа заради отримання певного набору благ заради поліпшення самопочуття у даний момент

· Стратегічна корисність – корисність з урахуванням наслідків довготривалого споживання можливо систематичного певного набору благ.

· Благом з прямою корисністю називаються благо, яке безпосередньо впливає на умови життя людини. З’їдене яблуко має пряму корисність. Воно приносить людні задоволення.

· Благо має непряму корисність, якщо воно безпосередньо не впливає на добробут людини, але використовується для виготовлення благ, які мають пряму корисність.

· Сукупність прямої та непрямої корисності є повною корисністю блага.

Функція корисності – співвідношення між обсягом товарів та послуг, що споживаються і рівне корисності, якого досягає споживач.

U=f(Qx, Qy)

Крива граничної корисності має від’ємний нахил. Крива загальної корисності має додатній нахил, так як з ростом кількості благ корисність зростає. Коли досягається максимум загальної корисності, гранична корисність дорівнює нулю. Це означає, що потреба в даному товарі чим послузі повністю задоволена.

Закон спадної граничної корисності:

TU – сукупна корисність

MU - гранична корисність

Q –кількість товару, що споживається

 

Бюджетне обмеження вказує, що загальні витрати на придбання товарів не повинні перевищувати доходів І споживач витратить за закупку товарів х та у кількості Qx i Qy по цінах Рх і Ру, то бюджетне обмеження буде мати вигляд

I= QxPx+QyPy

Бюджетна лінія – геометричне місце точок, яке являє собою набори благ, купівля яких вимагає однакових затрат.

Стан, в якому знаходиться типовий споживач:

· Розумна поведінка середній споживач – розумна людина, яка старається так розпорядитися своїми доходами, щоб отримати найбільше задоволення

· Переваги –вважається, що середній споживач дає достатнє уявлення про систему переваг у відношенні товарів, які пропонуються на ринку

· Бюджетне стримування – дохід має обмежену величину

· Ціни: на всі товари і послуги, які пропонуються на ринку встановлюються ціни.

Якщо споживач зрівноважить свою граничну корисність, то його нічного не буде спонукати до зміни структури витрат. Споживач буде знаходитись в стані рівноваги.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даних бюджетних обмеженнях.

Рухаючись вздовж бюджетної лінії в процесі споживання, споживач може знайти точку, яка б відповідала максимальному задоволенню його потреб, тобто відповідала найбільшій корисності. Така точка буде розташована на найвищій кривій бюджетності, яка може бути ним досягнута в межах даного бюджету.

у

D

U3

U2

U1

х

На цьому графіку такою точкою буде тD – точку дотику кривої байдужості U2 з бюджетною лінією І.

Крива байдужості U3, що є кривою, яка відповідає більш високому рівню задоволення потреби споживача (більш високому рівню корисності), ніж крива байдужості U2, не може бути досягнута, тому що виходить за межі його бюджету

Точка дотику найвищої кривої байдужості U2 з бюджетною лінією І відповідає стану Рівноваги споживача.

Рівновага споживача Відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні. Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримує даний набір товарів, у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.

Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій дохід на всі товари, таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожен товар

Теорія граничної корисності базується на уявленні про те, що хоча потреби людей узагалі говорячи, безмежні - потреба у визначеному товарі може бути задоволена. У межах обмеженого проміжку часу в плині якого смаки покупців залишаються незмінними, споживачі можуть одержати стільки товарів і послуг, скільки вони побажнуть. Чим більша кількість товарів одержують споживачі, тим менше їхнє прагнення до придбання додаткових одиниць цього ж товару:наприклад, потреба людини в автомобілі, якщо він його не має, може бути дуже сильної;бажання мати другу машину набагато менше інтенсивно; а що стосується третьої або четвертої машини, то потреба в них дуже слабка. Навіть дуже багаті сім'ї рідко мають більше чотирьох - п'яти машин, незважаючи на те, що їхні прибутки дозволяють купити і містити цілий автомобільний парк. Еконмісти висунули теорію, відповідно до котрого визначена потреба може задовольняться такий друг за другом одиницями товару відповідно до Закону убутної граничної корисності. Як відомо, продукт має корисність, якщо він спроможний задовольняти потреби. Отже, Корисність - це спроможність задовольняти потреби. Але потрібно розділяти поняття "корисність" і "користь". Картина Пікассо може бути марної з практичної точки зору й у теж час приносити користь знавцям мистецтва. Потрібно також відзначити, що корисність дуже суб'єктивне поняття. Пляшка дешевого портвейну може мати достатньо велику корисність для алкоголіка і нульову або навіть негативну корисність для голови місцевого відділення спілки тверезості. Під Граничною корисністю розуміють додаткову корисність, або задоволення, що витягається споживачем з однієї додаткової одиниці конкретної продукції. За щодо короткий проміжок часу, у плині якого смаки споживачів не змінюються, гранична корисність кожної наступної одиниці товару буде падати (іноді гранична корисність наступних одиниць продукції може зростати. Наприклад, третя банка пива може доставити більше задоволення, чим перша або друга. Але починаючи з визначеного моменту варто очікувати, що гранична корисність додаткових одиниць продукції почне падати. Чому? Тому що потреба в цьому конретному продукті буде поступово задовольняться. Падіння граничної корисності в міру придбання споживачем додаткових одиниць визначеного продукту відомо за назвою закону убутної граничної корисності. Закон убування граничної корисності наочно показує, що якщо кожна наступна одиниця продукту володіє усе меншою і меншою корисністю, то споживач стане купувати додаткові одиниці продукту лише за умови зниження їхньої ціни. Споживач купить, скажемо два гамбургера по ціні 1грн., але внаслідок убутної граничної корисності додаткових одиниць продукту він віддасть перевагу не купувати більш цього продукту по даній ціні, тому що, віддавая гроші, він фактично відмовляється від інших товарів, тобто від альтернативних засобів одержання корисності. Тому такі гамбургери будуть "недостатньо гарна" доти, поки ціна не знизиться. При негативній граничній корисності фірмі "Макдональдс" прийшлося б сплачувати клієнту, щоб змусити його з'їсти гамбургер. Якщо глянути на справу з боку продавця, то убутна гранична корисність змушує виробника знижуть ціну, для того щоб спонукати покупця до придбання більшої кількості продукції. Уявлення про убутну граничну корисність не тільки лежить в основі пояснення закону попиту, але і грає ключову роль у поясненні того, яким уявою споживачам варто розподіляти свій грошовий прибуток між різноманітними товарами і послугами, що вони можуть купити. Це питання зводиться до такому: якого саме набір товарів і послуг із тих, що споживач може придбати не виходячи за межі свого бюджету, принесе йому найбільшу суму корисності або задоволення. Грубо говорячи, правило, відповідно до яких можна максимізувати задоволення потреби, полягає "у такому розподілі грошового прибутку споживача, при якому останній рубль, витрачений на придбання кожного виду продуктів, приносив би однакову граничну корисність". Це визначення зветься правила максимізації корисності. Якщо споживач "зрівноважить свої граничні корисності" відповідно до цього правила, то ніщо не буде спонукати його до зміни структури витрат. Споживач буде знаходиться в "стані рівноваги", але у випадку зміни споживчих смаків, прибутку або цін на різноманітні товари, він виявиться в гіршому положенні - сукупна корисність знизиться - при будь-якій зміні набору що одержуються товарів. Правило максимізації корисності можна записати в простій алгебраїчній формі: гранична корисність у розрахунку на рубль, витрачений на продукт А - це корисність продукту А, поділена на ціну продукту А, а гранична корисність у розрахунку на рубль, витрачений на продукт У - це корисність продукту У, поділена на ціну продукту В. Правило максимізацїі корисності потребує, щоб ці співвідношення були рівні: MU продукту А MU продукту У - ціна продукту А ціна продукту У Таким чином, ми з'ясували, що якщо споживач буде випливати правилу максимізації корисності, то він буде знаходиться в стані рівноваги, але будь-яке відхилення від цього правила призведе до зменшення граничної корисності що одержуються їм товарів.

Популярні записи