Теорії в-сті та додаткової в-сті К. Маркса
Маркс визначає Ціну товару як перетворену фо-рму його в-сті, основу якої становить не витраче-на праця, а увесь капітал, котрий був використа-ний для В цього товару. З погляду капіталіста ва-рті уваги лише витрати В, оск саме вони зумов-люють отримання прибутку. Якщо ціна — це гро-шова оцінка в-сті товару, то прибуток є проявом реалізованої Додаткової в-сті, а витрати В — су-мою постійного та змінного капіталу. Прибуток Як перетворена форма додаткової в-сті є метою і мотивом діяльності капіталіста, показником ефе-ктивності розв-ку кап-ого В. Відношення прибутку до витрат В (норма прибутку) сигналізує про до-цільність діяльності, віддачу од. капіталу та сту-пінь його зростання, стан справ на ринку товарів і, частково, на ринку праці.
Фактори, що визначають норму прибутку, — це норма додаткової в-сті, швидкість обороту ка-піталу, органічна будова капіталу та ін. Особливу увагу він приділяє аналізу впливу органічної бу-дови капіталу на зміну норми прибутку, зазнача-ючи, що зі зростанням розмірів постійного капіта-лу внаслідок запровадження досягнень НТП нор-ма прибутку має тенденцію до спадання через збільшення витратної частини створюваної в-сті. Виникає конфлікт між розширенням В і самозрос-танням в-сті. Цей процес супроводжується скоро-ченням к-ті зайнятих у В. Досл-ня перетворених форм додаткової в-ті завершується аналізом Зе-мельної ренти. Маркс показав, що розв-к кап-зму в землеробстві спричиняє відокремлення зе-млі як головного засобу В від її власника.
Ек-но власність на землю реалізується через ре-нтні відносини. Визначає 2 види ренти, що відо-бражають 2 види відносин: власника та користу-вача — абсолютну та диференційну ренту.
До Маркса ніхто не дав із позицій трудової теорії в-сті пояснення суті абсолютної ренти та її дже-рел. Маркс це зробив, користуючись запропоно-ваною ним категорією ціни В, через з'ясування особливостей ціноутворення в с-г, використаної живої праці, а отже, створеної додаткової в-сті. Щоправда, існує ціла низка протидіючих чинни-ків.
З позиції теорії вартості Маркс зміг пояснити, чо-му, коли товари продаються за їхньою в-стю, за різної органічної будови і різної швидкості оборо-тів у різних галузях В капіталісти на однаковий капітал отримують однакову норму прибутку, за рахунок яких чинників відбувається вирівнювання норми прибутку.
