Політична економія


Теорія відтворення

Погляд А. Сміта на накопичення капіталу був навіяний поглядами фізіократів. В його уяві накопичення капіталу проходить через перетворення доданої вартості в змінний капітал, що споживається робітниками. А суспільний капітал повністю складається із змінного, тобто в руках робітників являється заробітною платою. Тут А. Сміт невірно прирівнює величину продуктивного капіталу з величиною його частини, яка йде на утримання продуктивної праці.

Теорія ж відтворення суспільного капіталу у Сміта базується на теорії його вартості. Вартість у А. Сміта розпадається на три частини: заробітну платню, прибуток з капіталу і ренту за землекористування, тобто складається із доходів.

Отже, постійний капітал там відсутній‚ і його ігнорування обмежувало А. Сміту можливість аналізу процеса відтворення, так як те, що вироблялося на протязі року, щорічно і споживалося. Однак‚ А. Сміт виходить із глухого кута, розрізняючи валовий і чистий доход. Якщо під першим він розуміє увесь річний продукт, вироблений населенням данної країни, то під чистим - ту частину, котру населення може віднести до свого споживчого запасу. В результаті у Сміта виходить, що в ціну товару входить не тільки доход, але і авансований капітал.

Таким чином, помилка А. Сміта в тому, що він ототожнює вартість всього річного виробництва з заново створеною за рік вартістю. Якщо остання представляє собою лише продукт минулого року, то перша включає в себе і вартість засобів виробництва, які були вироблені раніше. А. Сміт притустив і ряд інших прорахунків, які витікають із його розуміння вартості. Наприклад, за А. Смітом, в галузі, що виробляє товари споживання, в доход входить як ціна так і продукт. Або пояснення особистого доходу‚ в якості фонду особистого споживання без згадування про його частину, що йде на розширення виробництва.

Недивлячись на перераховані недоліки. Для свого часу ця теорія мала дуже прогресивне значення. Випадіння постійного капіталу при аналізі відтворення‚ згодом назвуть "догмою Сміта".

Популярні записи