Політична економія


Теорія доходів

У теоріїі заробітної плати‚ А. Сміт вказував, що із створеної працею і визначеною кількістю цієї праці вартості товару‚ робітнику у вигляді плати за зусилля залишається лише деяка частина. Залишок доданої працею вартості представляє собою прибуток підприємця. Деяку суму із цього прибутку він повинен у ряді випадків віддати в якості земельної ренти чи створеного проценту, якщо був використаний заємний каапітал.

А. Сміт називав прибутком всю різницю між добавленою працею вартістю і заробітною платою‚ і в цьому варіанті мав на думці додану вартість. В іншій трактовці він розумів під прибутком залишок після сплати ренти, а також проценту, і тоді прибутком називав, по суті‚ підприємницький доход.

Розміри прибутку, за думкою А. Сміта, визначалися розмірами вкладеного у справу капіталу‚ а не складністю і важкістю праці по нагляду і управлінню, як визначали прибуток його попередники. Але він тут же говорив, що прибуток - це особливий елемент підтримки виробництва, закономірний результат продуктивності капіталу ‚ винагорода капіталістів за їх діяльність, працю, ризик. В цьому випадку подвійне тлумачення викликало явне протиріччя.

В теорії є і інше непорозуміння‚ так‚ якщо прибуток породжується неоплаченою працею, то вона повинна бути пропорційна кількості застосованої праці, а не застосованому капіталу.

Недивлячись на деякі недоліки в теорії А. Сміта, вона була достатньо прогресивною. Так‚ автор відмічав тенденцію доходу до зниження, і‚ вказував, що він більш низький в розвинутих капіталістичних країнах. Крім того, не слід забувати, що А. Сміт жив більш ніж 200 років тому, і необхідно відноситися до його поглядів з розумінням.

Популярні записи
  • инцест